на вулицях так мало людей!!!
їхала на роботу, як на свято - маршрутки порожні, вулиці в калабанях, бізнес-центр напівосвітлений - заощадливі, блін.
але життя - прекрасне.
відсутність людей втішила настільки, шо я змирилась з погодою.
намана погода!

а шо, червона гілка не працює?

що сі стало, хто знає?

Дєвачки і мальчіки,
а не підкажете, де в Києві мона купити мила, да не простого, а золотого, не в упаковках такого всякого стандартного, а типу  як вручну звареного, хай навіть і фабричного виготовлення, впрочім, якщо знаєте когось, хто мило виготовляє, маякніть.

тра 10 мил різних, імено по одній штуці кожного виду.

їхала ото тіки но в таксі, водій возив з собою юного стажера і всю дорогу вони тріпались про Маяковського, цитували навіть. да. а ви кажете.

шопоманія (або шопоголізм) - дуже поширена хвороба.
оскільки я і так хворію на всілякі психічні і дуже психовані розлади, то цій заразі я вирішила не піддаватись.
і пішла вчора в променаду з rozmaita

нє, я ж дуже стійка до спокус, да, тому я нічого не купила.

ну тіко твістер, оте простирадло з різнокольоровими плямами, на яке тра руки-ноги ставити...
дуже ( Read more... )

рівно рік тому переїхала в київ.

завдяки ймовірності всім офісом згоріти через проводку нині зявився шанс піти пограти в боулінг.
верний соратнік і чісто по случайності сотруднік затащив мине туда саме. ну в боулінг клуб.
( Read more... )

після переїзду неочікувано виявилось, шо в мене нема шо вдягати, а в шафі немає місця для цього нічого ( Read more... )

тут мали бути екзистенційно-кризові рефлексії самотньої провінціялки, що добиралась додому холодним дощовим Києвом.
але у мене досмажується бараболя з бочком і знаєте, що я вам скажу?

( а шо? )

 шановні водії, якщо я на перехресті дивлюсь спочатку ліворуч, потім праворуч знімаю кохточку, то під нею буде гола грудь маїчка, да.  і пішли ви на х.. ібо нефіг мені бібікати і орати раздівайся ісчо! патаму шо пішли на х..  я сказала  я слухаю музику в плеєрі і ви порушуєте мою внутрішню гармонію.